Эй, братаны! Решил вам поведать историю, которая случилась со мной пару месяцев назад. Моя жизнь изменилась кардинально после того, как я закупился ЛСД (лсд 25). Так что держите спину, а я начинаю!
Дело было вечером, я сидел в своей обшарпанной комнате, в окружении курительной смеси - спайса и морфия. Мелкие закладки были уже измотаны, и я искал новый кик. И тут вдруг мой гоп-компаньон Бульбулятор поинтересовался, не пробовал ли я ЛСД.
— Слышал, братан, с этим добром можно стать супергероем помоек, летать от контейнера к контейнеру и выполнять героические дела для народа! — заявил он со своим голосом, похожим на прокуренный трубку голос крысы.
— Да, брат, я слышал о психоактивных грибах и всем остальном, но ЛСД еще ни разу не пробовал. Давай закупимся и потестим эту штуку! — ответил я, волнение охватывая меня.
Бульбулятор заговорил о способах доставки ЛСД, и в итоге мы решили заказать это чудо через темные просторы интернета. Пока мы ждали посылку, начали обсуждать, что будем делать, когда станем супергероями помоек. Весь наш флейм был наполнен красочными картинками о том, как мы будем спасать котят, попавших в контейнеры и избавлять горожан от злых наркоманов-дилеров.
— Но, брат, а что если это все фигня? А если после ЛСД нас утащит в безумие, и мы забудем, кто мы есть? — задумчиво проговорил Бульбулятор, сочив слюну, как настоящая грызуна.
— Не боись, брат, мне кажется, мы справимся! — уверенно ответил я, хотя сам не был уверен в своих словах.
Наконец, наша посылка пришла. Мы сидели на кухне, разложив все на столе, как два наркоманских алхимика. И вот, я взял на кончик пальца ледяную бумажку с ЛСД и проглотил ее, ощущая легкую жгучую боль в желудке.
Через полчаса я почувствовал, как вся реальность начала таять как шоколад в моем рту. Вокруг меня все казалось непонятным, искаженным и красочным. Я чувствовал, что становлюсь более чувствителен к окружающему миру, как будто мои ощущения быстрее, сильнее и искаженнее. Шум в ушах усилился, взгляд стал более резким, а мысли словно скакали по моим синапсам.
Вдруг, я понял, что у меня уже появились первые суперспособности! Я мог разговаривать с крысами и понимать их язык. Первая крыса, которой я смог передать свой голос, рассказала мне о том, какие тайны хранит наш город и какие злодеи тут тусуются. Я понял, что это мое призвание – стать защитником помоек и наставником крыс.
Вот и началась моя новая жизнь – супергероя помоек. Я полный энтузиазма собирал информацию, какие задачи я могу выполнить, чтобы помочь своему народу. Я спасал брошенных котят, которые оказывались в мешках для мусора, избавлял горожан от нахальных наркоманов-дилеров и рассказывал крысам, как зарабатывать свою нишу в этом безумном мире.
Моя жизнь стала насыщенной и позитивной, я чувствовал себя настоящим супергероем. Прошли дни, недели, а я становился только сильнее и мудрее. Все больше и больше крыс со мной дружили, и мы создали настоящую братство помоек.
— Как ты научился всем этим тем крысам? — пораженно спросил меня Бульбулятор, когда я привел с собой целую армию грызунов.
— Просто на ЛСД вечеринке мне вложили знания о том, как общаться с животными! И теперь я смогу собрать настоящий отряд супергероев и помочь этому миру стать лучше! — гордо ответил я, улыбаясь от уха до уха.
Каждый день я продолжал свою борьбу за справедливость и чистоту в нашем городе. Мое братство помоек стало настоящей силой, которая не только справлялась с проблемами нашего района, но и охотилась на наркодилеров, заставляя их бояться выходить на улицу.
— Братан, а как долго мы сможем продолжать такую жизнь? ЛСД же закончится рано или поздно, а потом что? — задумчиво спросил меня Бульбулятор.
— Брат, у меня пока нет ответа на этот вопрос. Но я уверен, что мы найдем другие способы стать супергероями и помочь нашему городу. Ведь не важно, на каких наркотиках мы, важно, что мы можем изменить этот мир! — ответил я, загадочно улыбаясь.
— Да, брат, ты прав! Мы тут не просто наркоманы, а супергерои помоек, и наша миссия только начинается! — согласился Бульбулятор, и мы вдвоем отправились на наш следующий подвиг.
Так закончилась моя история о том, как я купил ЛСД и стал супергероем помоек. Знаете, друзья, порой нам нужно погрузиться во что-то совершенно невероятное, чтобы найти настоящее предназначение. ЛСД стал моим ключом к новой жизни, новым друзьям и настоящему смыслу. Ну а пока смотрите за собой и помните, что супергерои могут быть где угодно, даже на помойке!
Ой, привіт, це я, братішка. Це так бум-бум-бум, як я все наварив і накурив! Сідай, зацени, я тобі розкажу про моє незабутнє пригода з бутиратом і стрімом на Ютубі, спеціально для торчків. Ти за це парадиз?! Окей, починаю!
Все почалось з того, що я, такий гопуля, задумався: "Братики, а як би круто було заробити трохи грошей на своїй пристрасті до закладок!". І тут мені в голову прийшла ах...хм...якась геніальна ідея: наварить кайфів і пихнути стрім на Ютуб!
Так що, почав я шукати лабу, де можна було б придбати добротний бутират. І знаєш, братик, я щось попереду себе ніякого кінця не бачив. Це прямо як стягнути тупо заклад з гаманця, це прямо MVP у своєму ділі. Звісно, використовуючи ті таємні контакти, я зістався з дідусем, який взяв на себе ризик і вивів мене на високий рівень закладок. Він говорив, мовчав, почервонів... і дав мені ту магічну коробочку з бутиратом, якби вона була пандоричкою. Вже на тому етапі я поняв, що очікувати моєї адже...гем, закладки найближчим часом буде дійсно варто, круто!
Так ось, вже мавши свій дорогоцінний товар, я зробив ставку на Ютубі. Так, знаєш, що я маю на увазі? Там, де всі торчки сідають у лісі, якийсь лялька в соплі дає різь пива і вмикає камеру, а ти показуєш йому свою класну штуку. Але не будь я жебрачкою з пляшкою, я обіцяв дати своїм поклонникам щось дійсно несамовите. І от я з'явився на стрімі, з цілою багатією в фоні – мої закладки.
Ти, можливо, знаєш, що бутират – справжня бомба. Він миттєво атакує, залпом мчить тебе до космосу, де ти передчуваєш всю кінцеву красу собачки. І коли я стартував стрім, мені вдалось насипати собі таку дозу, що вийшло навіть смішно. Але так, щоб все побачили, я не думав, що це буде так круто.
Вираз пожвавив мене, коли я почав почувати чирка його дії. У цей момент, моє обличчя просто помістилося всуціль, як сенсаційна новина на титульній сторінці. Цей кайф, братик, був вищий за будь-які інші! А якщо ти думаєш, що це був кінець мого кулінгу, то ти зовсім зрозумів нічого.
Видовбалося у мене, штампуючи погостих, суміш MDMA і седативного відчуття. Коли я вгору настрілювався, пихнувши закладку, як ЛСД відправився у дивовижну мандрівку крихітного світу, вкритого яскравими фруктовими плямами. Це було не з цього світу, братко! Це було крутіше, ніж пригода з сонячними окулярами на вечірці!
Згадавши про стрім, я раптом усвідомив: "Ох, бувало ж таке!" Я одним рухом гномової пальці включив камеру і почав спілкування зі своїми поклонниками. І мусимо погодитися, це був культовий момент. Я ототожнився з нашою неповторною спільнотою, жартахи – це наше життя, а гімнастика – наша власна частина тіла.
"Окей, васянішки, – похмурилася камера, – мені кажуть, що хочуть побачити круті фішки. І я, братва, віддам їм все, що маю!"
І от я почав. Витягнув з-за спини мою космічну кулеметну пушку, фішку, збиту на зло проклятим гопнікам. Ти собі не уявляєш, як грів її чирковий постріл. Флеші перед очима, відчуття, ніби купа ЛСД влетіла в мою кров – все це було в моєму ефірі. І круть, яка в мене тепер з'явилася, неймовірна!
"Що ще?" – думав я і уявив, що паточився вище за самісінький небокрай. Але я не прагнув зупинятися. Від його безлічі на чолі потекла річка "Я можу все". І вже наступний момент я почав шикуюче показувати своїм шанувальникам своє витончене мистецтво.
Вихопивши портал до іншого виміру, я відчував, що я поруч із всіми. З закладами і шокуючим дозуванням ЛСД, я зачарував глядачів у своїй лошадиці і розповідав їм про всякі трешові історії свого хуліганського життя. І вони, братва, засхоплені, слухали мене, молодці!
Їхні коментарі були такими ж гострими, як закладка вечірньої печінки. Вони розкатувалися модуліруючими хвилями найгіршого фруктового «нарікання», яке ти можеш уявити. Були прориви, навіть якщо хтось забув виконати свою телефонну книгу, там вже було все. Все, що пов'язане зі словами "ебанько", "надя", а от як про ЛСД, то вони знали, що це віддалений родич нашої української кислоти LSD.
Так що ніжно кожного з них замалив у феєричний океан моїх психотропних закладок. Братво, це було непередбачувано круто! Ти повинен був побачити їх обличчя, коли вони потрапили в мій космічний світ усю їх психологію потягу! Дошугалися мені, пичога, зі своїми кутками. Але я знаю, ти мене розумієш, братан. Психотропний стрім вони не можуть поцупити!
Але все має свій кінець, як кажуть. Мій стрім плавно підкреслював мою мету, і виправдав всі очікування. І хоча, згода, цей вид діяльності не є найкращим варіантом для мого майбутнього, я все ж таки зрозумів, що психотропи – не мій кращий вибір. Тому я поклав край цьому проекту і перейшов на новий рівень своєї підліткової мудрості.
Отак я згасився, братва. Та, знаєш, все ж таки не можна не визнати кайфу, який я отримав від своїх пригод із закладками, стрімами і усіма цими різними наркотиками. Хоча тепер я думаю, що моє майбутнє повинно полягати в іншому: в більш гармонійних, спортивних і перспективних речах.
Все життя ми шукаємо своє місце, свій шлях. І деякі з нас його знаходять на дні склянки з закладками і стріми на Ютубі. Нехай кожен знайде свою долю!
Так що, братики, це була моя казка про бутират, закладки і стрім на Ютубі для торчків. Мій шостий постріл, який виявився по-справжньому атмосферним! А зараз я залишу вас, трохи стімулюючи ваше уявлення, щоб ви могли відчути хоч трохи моєї непередбачуваної подорожі.
Удачі вам у вашому шляху, чуваки! І пам'ятайте, завжди тримайте свої закладки там, де вони належать, і не втрачайте голову в своєму пошуку адреналіну. Ви найкращі!